Хата мисливця

Хата з регіону Бойківщини, с. Маркова, Богородчанського району, Івано-Франківської обл. Хату збудував Скрипник Микола Михайлович на початку ХХ століття, проживав разом із дружиною Параскою та чотирма дітьми (двоє хлопців та двоє дівчат). Сім’я займалася сільським господарством, передусім землеробством та тваринництвом, тримали худобу та коні. Господар помер у 1947 році після початку колективізації в регіоні. Хата є традиційним типом трикамерного житлового будинку, який набув масового поширення на всій території Бойківщини в середині ХІХ століття (сіни+хата+комора). Хата має розміри 10,7 на 5,3 м., зрубної конструкції із двома вікнами та накрита дранкою.

Мисливство на Бойківщині

Карпатські ліси раніше були багаті на диких звірів і на велику та дрібну дичину. У свій час ці дикі звірі завдавали навіть значної шкоди господарству горян. Вони змушені були ночами охороняти свої городи, поля та полонини, відганяючи криком і вогнем диких кабанів, на стада овець та великої рогатої худоби часто нападали вовки та ведмеді. Тому мисливство в Карпатах було популярним та традиційним заняттям. При полюванні на диких тварин (дикого кабана, вовка, ведмедя) копали сліпі ями (“вовківні”, “западниці”). Стіни ям обставляли обтесаними колами, верх вкривали дерев’яним настилом, що обертався на осі. Настил закладали мохом та притрушували листям і на середину ставили приманку, для кабана – овес, пшеницю, або картоплю, для вовків, ведмедів, лисиць – м’ясо. Оленів, козуль, диких кабанів ловили за допомогою сильця, петлі. Куниць та тхорів заганяли у спеціально сконструйовані пастки у вигляді деревяної скриньки, один бік якої становила рухома стінка. В скриньку як приманку клали яйця. Сильця для ловлі птахів виготовляли із кінської волосіні, а пізніше – зі сталевого дроту. Їх розвішували на фруктових деревах і кущах, як приманку використовували зерно та фрукти. З часом для полювання на диких тварин почали виготовляти деревяні та залізні капкани із застосуванням заводних пружин. Полювали на різних тварин в різний час. Найкращою порою для лову птахів був період їх перельотів, а хутряних звірів – зима.