Птахи, птиця

Кохінхін карликовий — декоративна порода курей китайських імператорів. Спочатку цей птах розводився тільки в літньому палаці китайського імператора. Пара таких курей під назвою «пекінські бентамки» була подарована англійській королеві в 1860 р в знак примирення після закінчення Англо-Китайської війни. З Англії карликові кохінхіни на початку 20 століття широко поширилися по всій Європі.

Кохінхін карликовий — це не зменшена копія звичайних кохінхінів, а самостійна порода. Відмінна риса — м’яке оперення, що нагадує пух. Курочки виглядають масивніше півня. Птахи швидко стають ручними, та є спокійними і надійнми квочками. Порода дуже зручна для розведення на невеликих вигулах, також в зоопарках.

Забарвлення оперення може бути різноманітним: палевим, білим, чорним, смугастим, блакитним, куропатчатим, бірюзовим, коричневим з підковоподібною облямівкою. Внаслідок рясного м’якого оперення і круглої форми карликові кохінхіни виглядають масивними і круглими. Корпус короткий, широкий, глибокий, злегка нахилений вперед. Фігура низька, кремезна. Оперення попереку дуже пишне, хвіст нагадує кульку. Невелика голова, маленький листоподібний гребінь. Створюється враження, що птах «повзає», а не ходить, тому що зовсім не видно ніг.
Кохінхіни — це порода, на яку обов’язково варто звернути увагу. Причиною цьому може слугувати один тільки зовнішній вигляд птиці. Також серед птахівників, кури кохінхіни вважаються найкрасивішими в світі.

Один з найяскравіших представників сімейства фазанові. Самець має на голові пишний чуб, що складається з золотисто-жовтого пір’я. Природна популяція птиці живе в Китаї. Вид розселений людиною в Англію і Шотландію. Перші золоті фазани були завезені в Європу з Китаю в кінці XIX століття.

Фазани населяють бамбукові зарості в передгір’ях. Золоті фазани уникають лісової, болотистої і відкритої місцевості. Ці птахи живуть поблизу сільськогосподарських угідь, з’являються на чайних плантаціях і терасових полях. Їдять в основному листя і пагони різних чагарників, бамбук та квіти рододендронів. Нерідко золоті фазани поїдають дрібних жуків і павуків. Вдень вони годуються на землі, а вночі сплять високо на деревах, рятуючись від хижаків. Більшу частину року золоті фазани тримаються поодинці. З настанням весни поведінка птахів змінюється, і вони починають прагнути до партнерства.

Золотий фазан вважався символом процвітання, щастя і краси. У минулому золоті фазани експортувалися в багато інших країн як екзотичні птахи для зоопарків.

Мабуть, найкрасивіші з усіх великих птахів на землі павичі. У світі нараховується близько 200 видів цих птахів, включаючи особин, що з’явилися в результаті різних мутацій. Але особливо виділяються білі павичі.

Вони не володіють таким яскравим оперенням, як їх кольорові побратими, але мають особливу чарівність.

Ще павичі виділяються тим, що досить легко пристосовуються до різних природних і погодних умов, однаково комфортно почувають себе і в жарких країнах, і в більш суворих північних.

У багатьох регіонах Індії павич вважається священним птахом богині мудрості і бога війни. Розкішне пір’я, уміння пристосовуватися до різних умов та непримхливість цього птаха були причиною того, що павич став декоративним птахом, якого утримують у розплідниках всього світу. Він прикрашає багато парків та садиб. Найрозкішніші в природі птахи — це звичайно павичі. Багатьом може здатися дуже дивним, але ці шикарні птахи є одними з найближчих родичок курей.

Усі знають, як виглядає розкішне покривне пір’я хвоста павича. Самець розкриває віялом свій хвіст не тільки тоді, коли хоче привернути увагу самки, але іноді робить це просто так. Розкішне оперення відбувається, коли самець досягне трьох річного віку. Як у самки, так і у самця на голові є чубчик у вигляді корони.

Звичайні Індійські павичі живуть близько 20 років. Харчуються зерном, плодами, комахами, зміями та мишами. У домашніх умовах не представляє особливих клопотів, в основному харчуються тими ж кормами що і кури.

Цікаві факти:

• Хвіст самця павича складається з 200 покривних плямистих пір’їн.
• Павич розкриває розкішний хвіст і, красуючись, походжає перед самкою. Вітер заважає тримати хвіст рівно, тому здається, що павич ворушить ним.
• Павичі починають кричати, якщо відчувають зміни в погоді, а саме перед дощем.