Легенда Бабин Бограч

Кажуть, що Франц-Йосиф, як був ще малим, утік із дому, щоби придивитися як у державі живуть люди. Блукаючи селами, зайшов у село Іспас і там впросився в одного господаря на ніч. Рано той збирався на панщину. Цікавий Франц-Йосиф хотів дізнатися, що таке панщина, і сказав, що піде замість нього на панщину. Господар не мав нічого проти, і хлопець пішов. Зрозуміло, ніхто не знав, що це — Франц-Йосиф. Прийшов він до двору, подивилися на нього, що він ще хлопчак і звичайної дорослої роботи не зможе виконати, то найшли для нього щось легше. Йому наказали носити з криниці воду для людей, що в’язали овес. Франц-Йосиф і носив, а що був дуже цікавий та розглядався всюди, то все спізнювався з водою. Пан, що був тоді на лану, наказав йому дати за це 25 буків. Побили Франца-Йосифа й сказали далі носити воду. Той пішов і не вернувся. Послали чоловіка подивитися, де це подівся хлопець. Дивиться він хлопчини немає, а стоїть коновка й на ній щось написано. Показав чоловік коновку панові, той як прочитав, то став ні живий ні мертвий, заговорити вже не міг. А на коновці було написано, що хлопчина — цісарський наступник Франц-Йосиф, і наказує він панові прийти до Відня на суд. Як пан трохи заспокоївся, то наказав спіймати Франца-Йосифа й убити, аби та справа затушувалася. Та це йому не вдалося, Франц-Йосиф утік до Коломиї і там переховувався від пана в корчмі яка в народі називалась “Бабин Боґрач”, звідти дали знати до Відня, і його забрали. Кожен раз, як Франц Йосиф заїжджав на Галичину, то зупинявся в цій корчмі, де йому подавали його улюблений десерт Кайзершмарн,а корчмаря цісар нагородив 10 злотими кронами за те що він врятував йому життя. Частина речей, які висять в нас на стіні, є саме з тої старої корчми “Бабин Боґрач”.